2 лютого, 2008 Льодова скульптура 2008

Другий симпозіум льодової скульптури — проект, що був реалізований у 2008–му році. Ця акція була логічним продовженням минулорічного симпозіуму, що, привернувши увагу громадськості, засвідчив інтерес жителів Львова та жителів інших міст України, до яскравих явищ у розвитку культури. Своєю тематикою митці хотіли звернути увагу міської громадськості на проблеми руйнації історичних пам’яток. Проект був реалізований біля Музею Ідей, на подвір’ї Бернардинського Монастиря.

Загальна інформація

Проект був організований у січні 2008–го року.

Організатором проекту був Музей Ідей.

Співорганізатором проекту було Управління Культури Львівської Міської Ради.

Проект був організований на північному подвір’ї монастиря оо.Бернардинів.

Суть події: на території монастиря оо. Бернардинів був організований художній симпозіум крижаної скульптури, основною темою якого була «Проблема руйнації історичних пам’яток».

Учасники симпозіуму:

Фото

[View with PicLens]

12►

Мас—медіа про подію

Ремесла наші не вмруть, не загинуть…

Джерело: Високий Замок

Традиційний новорічно–різдвяний ярмарок на вулиці Валовій «Львів — столиця ремесел» почав «розкочегарюватися» вже з четверга, 3 січня.

Цього дня на вулиці вже розклалися продавці декількох яток — із медом, вишиванками та виробами народних митців.

Цього року, як і минулого, тут вже почав працювати «фольк–ресторан» просто неба. Уже зайняли свій «стратегічний пост» ґаздиня фестин Ольга Наливайко зі своїм ручним качуром Павлом. Господиня порається біля великих казанів, наливає бажаючим грибну юшку, борщ, подає картопляні пляцки. Трохи пізніше тут планують провести фестиваль з поїдання пампушок.

Директор музею ідей Олесь Дзиндра, під егідою якого проводять це свято, розповів кореспонденту «ВЗ», що готують їжу тут усі разом, а пані Оля «на роздачі», бо вона «атракційна кобіта» та ідеально підходить до духу різдвяного свята. Художню атракцію, яку започаткували тут минулого року — фестиваль крижаної скульптури, — львів’яни зможуть побачити вже з 10 січня. За словами Олеся Дзиндри, цього року лід буде натуральний, його вирубуватимуть на озері в Яворівському районі (дякувати Богу, мороз є!). Візьмуть участь у Крижаному симпозіумі восьмеро художників, усі вони львів’яни. Зголосилися ще під’їхати два художники з Києва. Музичний фольк–гурт «Добрі люди» розважатиме тут публіку на саме Різдво — 7–8 січня (тоді ж відбудеться й фестиваль міського вертепу). А наразі на Валовій святкова музика лунає з динаміків. Ярмарок на Валовій триватиме протягом усього січня.

Коли співавтор — погода

Джерело: Високий Замок

На Валовій відбувся симпозіум крижаної скульптури

Протягом кількох днів біля Музею ідей на Валовій тривав другий симпозіум крижаної скульптури. «Льодове дійство»–2008 об’єднало дев’ятьох митців зі Львова, Києва і Запоріжжя, які на всіх створили вісім композицій. Тема симпозіуму — руйнація історичних пам’яток — дуже добре пасує до «криги». Творіння скульпторів, ще навіть не закінчені, руйнувались від сонця і надмірної глядацької уваги. Наче кам’яні твори, яким однаково шкодить як хвороблива прискіпливість, так і людська байдужість.
«Глядачі вже трохи понищили фігури, — розповідав кореспондентові «Леополіса» директор Музею ідей Олесь Дзиндра. — Але охорони не ставимо навмисно. Виходить своєрідний інтерактив. Чому це сонцю можна руйнувати фігури, а людям — ні?». Тематика відрізняє цьогорічний симпозіум від попереднього, який пропонував авторам пофантазувати на тему вертепу. Самі ж митці хотіли б, аби до списку відмінностей додавалися і нові технічні характеристики, наприклад, необмежена кількість якісного льоду. Цього року під майбутні скульптури виділили близько 25 кубометрів льоду, вирізаного на Брюховицькому озері. «Він трохи злежався, адже надворі було тепло», — зауважив пан Олесь Дзиндра.

Скульптор–реставратор Тарас Бенях представив «льодову версію» скульптурної групи «Глорія», з атику будинку №3 на площі Ринок. Пан Тарас, працюючи над реставрацією справжньої «Глорії», вирішив втілити її проблему також у кризі. Крижана фігура, танучи, нагадуватиме нам, яка небезпека нависла над безліччю безцінних львівських пам’яток. Митець каже, що працювалося нелегко — за спиною завжди «дихав» співавтор — тепла погода. «Це співавтор у мінусі, — жартує скульптор. — Потрібно по–особливому планувати роботу. Ти ніколи не знаєш, що із зробленого залишиться на завтра. Дрібні деталі сонце може за власним бажанням просто стерти».

У Львові тануть скульптури

Джерело: ntn.ua

Створені місцевими митцями з льоду фігури розповідають про ганебний стан деяких архітектурних пам’яток міста Лева. Єдина відмінність між льодом і каменем — час. Крига руйнується залежно від температури.

10 авторів працюють над великими брилами. Симпозіум крижаної пластики на тему «Сад талих скульптур» — ідея місцевих митців, їхній протест проти занепаду історичних пам’яток Львова.

Скульптор Орест Дзиндра чотири дні творив свою Глорію. Це прототип існуючої скульптури на Площі Ринок.
Орест Дзиндра, скульптор: «І Львів, і лід так само руйнується. Просто танення льоду — це швидкоплинний і моментальний процес. Якщо ми зараз не піднімемо цей пласт і не почнемо реставрувати Львів, через кілька років нічого не буде».

Цьогоріч льодовим скульпторам не на жарт зашкодила погода. Їхні шедеври опинилися під дощем. Стихія не дозволила сповна реалізувати задум, — розповідає Мирослав Дедишин.

Мирослав Дедишин, скульптор: «Вийшло зовсім інакше, ніж ми планували. Сподівалися підготувати виставку до Водохреща, однак погода завадила».

Перший Льодовий фестиваль у Галичині відбувся ще 1927–го. Торік цю традицію відновили.

У Львові з’явиться «Сад танучих скульптур»

Джерело: lviv.mycityua.com

В ці хвилини поблизу Музею ідей на Валовій лежить чимало брил льоду, яких митці перетворять на «Сад танучих скульптур». Це будуть алюзії на Львів, будинки, які зникають, скульптури, що нищаться. Скульптури, які створять художники стоятимуть, доки не розтануть на сонці. Планується створити вісім скульптурних композицій, над якими працюватимуть 9 майстрів: семеро зі Львова, по майстру з Києва та Запоріжжя.

Львів перетворюється на «сад танучих скульптур». Уже розтанула «Глорія» на пл. Ринок!

Джерело: zik.com.ua

Риштовання перед будинком №3 на пл. Ринок сьогодні демонтують, попередньо зрізавши із фасаду кам’яниці скульптурну композицію «Глорія». Улітку цей же будинок позбувся двох скульптур «Геніїв» За цим фактом автор проекту реставрації фасаду архітектор–реставратор Лідія Горницька готує подання до прокуратури, — про це повідомив кореспондент ЗІКу.

«Учора, очевидно, дочекавшись поки «ревіталізатори» демонтують скульптуру й риштовання, замітаючи сліди злочину, Управління капітального будівництва Львова повернуло в інститут «Укразахідпроектреставрація» підписану з нами угоду на проект реставрації фасаду цієї кам’яниці. Це самочинні дії, в яких присутній склад злочину, що на нього я хочу звернути увагу прокуратури: яким правом було встановлено риштовання, який правом знято із фасаду скульптуру та декоративну кам’яну вазу? Це якийсь вандальський бандитизм щодо пам’ятки ЮНЕСКО!», — сказала керівник АРМ–№ інституту «Укрзахідпроектреставрація» Лідія Горницька.
«Є підстави непокоїтися, що автентичні скульптури із цього будинку ніколи вже не повернуться на своє місце. Сумнівно, що знайдуться гроші на їхню реставрацію. Натомість хтось заробить на транспортуванні й виготовленні копії. До того ж, невідомо куди подінуть оригінали, — вони можуть опинитися на чорному ринку, або тішитимуть око якогось колекціонера у приватному маєтку в той час, коли громаді підкинуть чергову казочку про те, що скульптури були в поганому стані й розсипалися під час перевезення чи реставрації», — вважає Лідія Горницька.

За словами Лідії Горницької, за угодою із УКБ її майстерня мала запропонувати архітектурне рішення щодо комплексної реставрації фасаду, його колористики, хіміко–технологічної методики збереження кам’яного декору. «Фасад — цільна річ, яку неприпустимо трактувати по окремості (окремо — архітектуру й скульптуру), усе це разом знаходить відображення в Акті технічного стану. Але коли вже мова йде про скульптуру, то її хіміко–технологічні параметри досліджували найкваліфікованіші хіміки–силікатники які є в Україні. Вони здивовані тим, що у Львові вдалися до такого варварства, бо нема потреби демонтувати навіть найкрихкішу скульптуру, яка розколюється. Сучасні реставрації технології дозволяють здійснити на об’єкті першочергові проти аварійні заходи. В тому нічого надзвичайного нема: зводять риштовання, влаштовують горішній майданчик, обгороджують його сіткою так, що жодна піщинка униз не впаде! А тут на виправдання злочинних дій нагнали страху: мовляв клопочемося про безпеку пішоходів, яким скульптура на голову впасти може. Якщо грамотно виконувати проти аварійні заходи, як того вимагає техніка безпеки, — то не впаде! « — наполягає досвідчений реставратор, якій завдячує своїм порятунком палац Бандінеллі на пл. Ринок, 2.

«Це прецедент, який відкриває шлюзи наступному масовому зрізанню архітектурного декору із історичних будинків у середмісті. За такою мотивацією можна «оголити» до 50 відсотків споруд. Якщо зараз це не припинити законним шляхом, то наступною жертвою стану будинок №4 на пл. Ринок. Чи хтось собі тільки усвідомлює, якою є світова вертівсь бодай одної із фігур на аттику цієї кам’яниці?!», — непокоїться Лідія Горницька.
«Структура, яка здійснює скульптурний дерибан Львова, заробить на копіях, але досить дешеві копії не дорівняються оригінальним творінням давніх майстрів, беззаперечною перевагою яких є історична справжність Львів втратить свою автентичність не внаслідок війни чи якогось катаклізму, а через злочинну недбалість! Якщо цього разу оборудка із несанкціонованим з боку Кабінету міністрів України переміщенням національної пам’ятки зійде крутіям з рук, то Львів перетвориться на сад нетанучих скульптур», — робить сумний прогноз Роздрукувати