7 березня, 2007 Монументальна пластика 2007

Існують діячі культури, діяльність яких залишила «яскравий слід» в культурі не тільки окремого народу, а є частиною культурного надбання світу. Однією з таких персон і є Лесь Курбас(1987–19837), засновник театру «Березіль», один із жертв сталінського режиму, видатний діяч світової культури.

У 2007–му році Музей Ідей оголосив конкурс на реалізацію памятника видатному українському театралу — Лесю Курбасу.

Проект не є реалізованим по певним непов’язаним з Музеєм Ідей причинам.

На даний момент, у середині 2009–го року планується реалізація задуму проекту.

Ідея

Практика останніх десятиліть в монументальному мистецтві Львова не дає, на жаль, можливості говорити про новітні яскраві ідеї, вдалі знахідки сучасних пластичних рішень, успішне використання модерних засобів у цій ділянці творчості. Сподіваємось, що світлий образ Леся Курбаса — великого новатора, режисера, який здолав не одну систему стереотипів, допоможе і нам зламати ортодоксальні правила формування міського простору монументальними творами, особливо в культурному історичному середовищі Львова. Майдан по вул. Валовій, що оточений мурами колишнього Бернардинського монастиря, набуває сьогодні значного суспільно–культурного змісту. Тут сьогодні знаходяться факультет культури та мистецтв Держуніверситету ім. Ів. Франка, Музей Ідей, сад Бернарденгарден — територія вільних пластичних ідей та державний історичний архів.

Присутність символічного образу Курбаса могла би стати домінуючою та об’єднувальною «режисерською» ідеєю формування «сценографії» цієї мистецької площі.

Музей Ідей у Львові оголосив конкурс на кращу містобудівельну синтетичну Ідею, яка має формалізувати світлий образ Великого режиссера в середовищі історичної забудови Бернардинського монастиря та частини вулиці Валової.

Мас-медіа про проект

Рік Курбаса задав тему Другого міжнародного симпозіуму монументальної пластики «Бернарденгарден 2007»

Джерело: zik.com.ua

Відгукнувшись на пропозицію ЛНУ ім. Франка встановити пам’ятник Лесеві Курбасу біля університетського корпусу, де розташовується факультет культури, Музей Ідей оголосив конкурс на кращу містобудівну синтетичну ідею, яка має формалізувати образ режисера в середовищі вул. Валової у Львові, — про це повідомив сьогодні, 7 березня, кореспондент Західної інформаційної корпорації з посиланням на керівника Українського музею модерного мистецтва Олеся Дзиндру.

За словами Олеся Дзиндри, до участі у конкурсі він запрошує художників, архітекторів, сценографів. Конкурс не регламентує об’єм візуалізації проектів, його вінцем стане виставка запропонованих до 28 серпня пластичних вирішень конкурсного завдання. Виставку експонуватимуть у залах музею на вул. Валовій, 18–а від 30 серпня до 8 вересня цього року. Тоді ж журі матиме змогу визначити переможця.

Музей ідей оголошує конкурс на найкращу ідею формалізації образу Курбаса

Джерело: kava.lviv.ua

У львівському Музеї Ідей з’явиться архітектурне зображення відомого українського театрального режисера Леся Курбаса. Як розповів під час сьогоднішньої прес–конференції директор Музею ідей Олесь Дзиндра, це буде не звичайна скульптура, а своєрідне авангардне втілення творчості театрального режисера, його неординарної персони через певні образи.

У львівському Музеї Ідей з’явиться архітектурне зображення відомого українського театрального режисера Леся Курбаса. Як розповів під час сьогоднішньої прес–конференції директор Музею ідей Олесь Дзиндра, це буде не звичайна скульптура, а своєрідне авангардне втілення творчості театрального режисера, його неординарної персони через певні образи.

Саме з цією метою Музей Ідей оголосив конкурс на найкращу містобудівну синтетичну ідею, яка має формалізувати образ Леся Курбаса в середовищі історичної забудови Бернардинського монастиря та частини вулиці Валової. За словами Олеся Дзиндри, до участі в конкурсі запрошують скульпторів, театралів, архітекторів, художників, які зможуть подати нове, переосмислене зображення режисера. «Матеріали конкурсного проекту мають максимально доступно відображати головну концептуальну ідею, тобто образ, матеріал, розташування. Об’єм візуалізації проекту визначають самі автори», — додав Олесь Дзиндра.

Конкурс завершиться виставкою проектів робіт у залах музею, що відбудеться 30 серпня і триватиме до 8 вересня. «Саме тоді спеціальна незалежна комісія визначить переможця ідеї», — додав Олесь Дзиндра. До речі, переможець отримає премію, еквівалентну сумі 6 тисяч 599 гривень та можливість укласти контракт на реалізацію проекту.

Директор музею пропонує відновити всю площу біля музею у стилі Середньовіччя. На його думку, більшість історичних пам’яток нашого міста не привертають до себе належної уваги, адже не мають суті, та й їх образи не донесені. Прикладом є пам’ятник Федорову. «Тому не варто поспішати з таким пам’ятником, не потрібно уявляти цей пам’ятник як мужика з веслом, який обов’язково на когось подібний. Згадаймо, що живемо на початку XX століття і дамо шанс театралам, архітекторам пофантазувати, переосмислити, зробити образ в архітектурній пластиці, у театрально–сценічній», — підсумував Олесь Дзиндра.

Ідею створення архітектурної пам’ятки подав факультет культури та мистецтва університету ім. І. Франка, який розташовано на території Бернардинського монастиря. Зі свого боку, у рамках Другого міжнародного симпозіуму монументальної пластики «Бернарденгарден–2007» музей оголошує конкурс на ідею втілення такої пам’ятки.

На тему Курбаса

Джерело: gazeta.lviv.ua

З огляду на 120–ліття видатного українського режисера Леся Курбаса та 70–ті роковини від часу його розстрілу на Соловках, саме цю непересічну особистість обрали за тему Другого симпозіуму монументальної пластики «Бернарденгарден–2007», що його влітку проведе Український музей модерного мистецтва (в народі — Музей ідей) в особі його керівника Олеся Дзиндри.

Властиво, мова про конкурс на найкращу містобудівну синтетичну ідею, яка, за словами Олеся Дзиндри, має формалізувати образ режисера в середовищі вулиці Валової. Саме

В такий спосіб Музей ідей відгукнувся на пропозицію Львівського національного університету імені Івана Франка встановити пам’ятник Лесю Курбасу біля одного з університетських корпусів.

Цікаво те, що конкурс, до участі в якому вже зголосився перший учасник (щоправда, з–за кордону), не обмежує митців у польотах творчої думки. Він покликаний засвідчити, чи готові сучасні художники по–новому вирішувати монументальні проблеми в історичній забудові, подекуди використовуючи нетрадиційні для такої сфери засоби.

Пан Дзиндра вважає, що навіть коли всі проекти будуть невдалими, це все одно матиме свій позитивний вислід: ми, нарешті, побачимо, яким є рівень сучасної монументалістики та в якому напрямі рухатися далі.

Олесь Дзиндра

Джерело: portal.lviv.ua

Директор Музею ідей та організатор міжнародного фестивалю «Кінолев» Олесь Дзиндра хоче, аби Львів жив повноцінним, модерним життям…

— Цього року ви оголосили конкурс ідей, присвячений Лесю Курбасу. Розкажіть детальніше.

— Ця ідея реалізовуватиметься не в скульптурному сенсі, як ми вже звикли це робити, а в містобудівному. Тобто образ людини відтворити у масштабі середньовічного міста. Лесь Курбас — це людина, яка заслужила не на банальний пам’ятник з піднятою рукою, подібний на бронзову статую, яка буде схожа на пів–Довженка, на пів–Стригуна. Це повинен бути образ приближений до його фантазії. Він, до прикладу, вигадав, непересічний образ вітру на сцені. Хто би міг собі уявити, щось подібне в його роки. Переможець отримає шість тисяч гривень премії і, можливо, право розмістити власне творіння на вулиці Валовій. Щоправда, це залежить від того, чи визнає міська рада роботу гідною бути монументом.

— Ви вже оголошували конкурс ідей раніше, чи не так? Розкажіть детальніше про минулорічний конкурс?

— У минулорічному конкурсі брало участь 20 людей. З них троє отримали право реалізувати свої ідеї в життя. А також отримали серйозні стипендії в розмірі 800 євро кожен.

— Звідки кошти на стипендії?

— Спершу хочу наголосити, що річ не тільки в грошах, бо багато ідей втілюється в життя безкоштовно.

— Ми приватна структура, і, поки що, не користуємося спонсорськими коштами. Виживаємо за рахунок того, що продукуємо самі. Ми продаємо скло, яке виготовляємо на моїй улюбленій майстерні, Гуті. До речі, експортуємо його в 22 країни.

— А як вам допомагає міська влада?

— Не можна ніколи оцінювати того, хто тобі допомагає хоч якось. А вже величину допомоги визначають або можливості, або бажання того, хто дає. Проте, якщо пам’ятаєте ми вивісили на дереві біля Площі краватки, аби в такий спосіб нагадати усій владі, що їхні місця, повноваження, краватки не довговічні.

— Останній рік ми досить тісно співпрацюємо з міською владою. Однак, звичайно, не завжди знаходимо порозуміння.

— Досі ми говорили про сучасність, а, як щодо історичної спадщини?

— Наше місто і його краса базувалася на високій культурі, доброму розумінні, духовності і сьогодні ми цим користаємося, забувши про першопричини його появи. Так просто нічого не буває. Коли людина хоче добре вбиратися, слухати гарну музику, смачно і красиво їсти, о тоді створюються суспільство гармонії. Далі виникають такі речі, як красива архітектура. А для чого вона? Можна жити в бетонних плитах, що хотів нам довести Хрущов. На тебе нічого не капає, гаряча вода є. Але ні! Щоб бути в гармонії та красі — є інший приклад, є Венеція, де люди живуть вільно, красиво, любуються жіночим тілом, співають гарних пісень. Це слугувало прикладом, так хотіли жити у Львові.