«У художників і містиків є спільна переконаність у тому, щоб висловити потаємне — язик — найгірший серед інструментів.
Олесь Дзиндра
Природа шкла і води. Спільне — різне. Скільки образів породжених ними будило уяву митців, містиків, філософів. СклоКоко 2009 — Полтва — ще одна провокативна містифікація на задану тему…»
«Склококо», симпозіум з авторського скла, як новий простір для дослідження теми води — в загальному та, зокрема річки Полтва, що протікала центром Львова.
Митці, що представляють львівську школу художнього скла, і працюють на межі класичного, актуального та ужиткового мистецтва формують новий простір, де робота з матеріалом не обмежує, а надає нові можливості та засоби виразності. Вода — основа всесвіту, життя та людини. Саме тому це поняття об’єднує в собі всі галузі життєдіяльності, свідомості, науки та культури. Багатозначність та амбівалентність води, як речовини, стихії, поняття відповідна склу, як матеріалу. Співставляючи їх якості та властивості, застосовуючи «принцип паралельності», що притаманний українській міфології та як засіб виразності актуальному мистецтву, темою цьогорічного симпозіуму було обирано поняття «скло — вода».
У природі вони можуть існувати в різних станах: рідкому та твердому; а у нашій свідомості — вільно перетікаючи з процесу формотворення в процес сприйняття, викликаючи безліч асоціацій та взаємозв’язків, стають мистецькими категоріями.
Задача симпозіуму об’єднати людей,художників їх уяву, зусилля та можливості, щоб відтворити та реалізувати «ідею ріки» як очисної, життєдайної, енергетичної та інформаційної структури міста. Це один із засобів, що дає можливість знайти аудиторію для сприйняття культури міста, та активізації його мешканців для усунення деформації природних явищ.
Інсталяція «Поверхня глибини»
У виставковому просторі Музею Ідей, в підземеллях Бернардинського монастиря представлено експоцію зі скла, відео, фото, музики, графіки, живопису, текстів, цифр та фактів окремі об’єкти, об’єднуючись, як крапля води — це ріка, бо частина віддзеркалює всі якості цілого, складають бурхливий потік вражень, асоціацій, думок, занурюючись в який глядач рухається то повільно, зупиняючись, то — нестримно, затиснуто, повторюючи старовинний ритуал споглядання віддзеркалюючих та прозорих поверхонь, щоб вийти, або хоч заглянути за межі буденного, нав’язаного, умовного та зрозуміти і відчути сутність речей. Ріка Полтва, прагне назовні, нестримним, бурхливим потоком, знесилена, б’ється з темрявою лабіринту труб, шукаючи вихід на верх, щоб знайти свою загублену цільність — де вода руйнує, очищує, об’єднує, дає та продовжує життя.
Також Богданом Шумиловичем надано відео, які були представлені на різних медіа фестивалях Європи: «Таємне життя» Йоанна Гоффман; «Планета А» Момоко Сето; «Безкінечна петля» Анна Орліковська; «Без назви» Лукаш Гроновскі; «Згущатися» Міхай Греку та ін.
Учасниками пленеру були: Герич Олег; Дідик Максим; Богуславський Максим; Мельничук Віктор; Дзиндра Тарас; Савченко Сергій; Шоломій Наталя; Курило Андрій; Корсай Сергій; Петровський Андрій; Дзиндра Олесь; Звір Олесь
