Діти і кіно: що, як і чому дивляться наші діти


Однією з особливостей цьогорічного «КіноЛеву» буде програма дитячих фільмів «КіноЛевчик». В рамках програми планується обговорення проблем і перспектив дитячого кіно.


25 серпня, субота, 17:00

БернарденГарден (вул. Валова, 18/а)


Дискусія є логічним продовженням дитячої програми фестивалю «КіноЛевчик». Ця тема в Україні практично не обговорюється, а якщо і випливає на поверхню, то тільки як маніпулятивний інструмент  одноразового вжитку.

Важливість проблеми важко переоцінити. У час інформаційних технологій і всезагальної доступності до відеопродукції різного штибу її вплив на дітей становить  один із найбільш істотних чинників  формування особистості.


Ми спробуємо  шукати відповіді на запитання:


  • Яким зараз є європейське і світове кіно для дітей?
  • Чому  в український кінопрокат не потрапляють європейські фільми для дітей?
  • Чим є кіно для дітей: розвагою, елементом формування емоційного інтелекту, освітою, естетичним досвідом?
  • Чи можливе використання кіно для дітей як освітньо-виховного елементу у батьківській і шкільній  педагогіці?
  • Як співдіють дитяча психіка і кіно: це безпечний і корисний альянс чи загрозливе поєднання?


Учасники дискусії:

  • Єжи Мошковіч (Jerzy Moszkowicz), засновник і директор фестивалю дитячого кіно «Ale Kino!» (Польща);
  • Дорота Кендзєжавска (Dorota Kędzierzawska), польська режисера, сценаристка, режисера фільму програми КіноЛевчик  «Завтра буде краще» (Польща);
  • Анджей Ожеховскі (Andrzej Orzechowski), польський сценарист і режисер, автор фільму з програми Кінолевчика «Зірка Коперніка» (Польща);
  • Світлана Павич, психолог;
  • Василь Стасюк, психолог, батько 5-ти річної доньки  Маргіт;
  • Марія Старожицька, заслужена журналістка України;


Запрошуємо усіх зацікавлених

Контакт (067) 78 430 78 Ірина Магдиш


Категорії: Кінолев
Мітки: , ,

Залиш коментар




Читайте також

Анонси

  • Проект Музею Ідей “Погляд Галичан”henner

    Ідея

    Сьогодні Галичина існує тільки як концепція ностальгійної пам’яті, як версія майже втраченої і забутої культури, фантазія про ідеальний мікросвіт – мультикультурний, поліконфесійний, толерантний. Провінційний у своїй досконалості і досконалий у своїй провінційності.