23 лютого, 2010 Сумна комедія

Ноа Бомбач, американський режисер, про Нью–Йорк та Лос–Анджелес

Катерина Сліпченко(далі К.С.) — Про що ваш фільм?

Ноа Бомбач(далі Н.Б) — Про чоловіка, який опинився у певній крапці свого життя і усвідомлює, що має щось змінити.

К.С. — Головному герою — 41 рік. Тут ідеться про кризу середнього віку?

Н.Б. — Я розумію, що криза середнього віку має багато аспектів, але я чомусь асоціюї її із шлюбом, коли чоловік запитує себе: «Як я тут опинився?». У моєму фільмі скоріше йдеться про відповідальність за своє життя.

К.С. — З чого почався фільм?

Н.Б. — Як завжди із ідеї, яку мені підказала Дженіфер (Дженіфер Джейсон Лі, дружина режисера — «Пошта»). До речі, вона має ще багато ідей.

К.С. — Чому ви, переконаний мешканець Нью–Йорка, знімали фільм у Лос–Анджелесі?

Н.Б. — Це фільм, який має відбуватися в Лос–Анджелесі, про стосунки, які будуються тільки в Лос–Анджелосі. Дженіфер із Лос Анджелоса. Нью–Йорк і Лос–Анджелес дуже різні, але обидва прекрасні.

К.С. — Музика є важливою частиною фільму…

Н.Б. — Так, і вона переважно з Нью–Йорка.

К.С. — Ви планували «Грінберг» як комедію?

Н.Б. — Так. Але комічність того, що відбувається є трохи сумною Як у житті.

Автор інтерв’ю: Катерина Сліпченко